Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

142 дітей на окремі класи чи групи [7]. Фундаментом інклюзії є створення умов, у яких учень незалежно від індивідуального потенціалу може брати участь в об’єднаних видах діяльності, отримуючи підтримку, необхідну для соціалізації та навчання. У підручниках також підкреслюється, що інклюзивне навчання не є видом спеціальної освіти, а становить складову частину загальної шкільної системи [4, с. 11]. У класах з інклюзивною формою навчання можуть перебувати учні з різними особливостями: тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розладами аутистичного спектра, порушеннями зору, слуху чи опорно-рухового апарату [8, с. 14]. Структуру основних категорій дітей з особливими освітніми потребами можна подати у вигляді таблиці: Таблиця 1. Категорії учнів в інклюзивному класі та їх освітні потреби Категорія учнів Особливості учнів Навчальні потреби Діти із ЗПР (затримка психічного розвитку) повільний темп навчання, нестійка увага адаптований темп, повторення Діти з порушеннями мовлення повільне мовлення, нечітка вимова логопедичні вправи, чіткі інструкції Учні з РАС (розлад аутистичного спектра) сенсорна чутливість, труднощі у спілкуванні структура уроку, візуальні підказки Діти з порушеннями ОРА (опорно-рухового апарату) складнощі у пересуванні чи координації доступність, адаптоване робоче місце Діти з порушеннями слуху/зору обмежена сенсорна інформація спеціальні матеріали, технічні засоби Діти без ООП (особливих освітніх потреб) типові освітні потреби групова робота, спільні завдання Для цих учнів можуть використовуватися адаптовані програми, спеціальні дидактичні матеріали, індивідуальні освітні траєкторії, супровід асистента вчителя та технічні засоби. Одночасно поруч із ними навчаються діти без особливих потреб, тому такий склад класу передбачає адаптацію навчальних завдань, використання індивідуальних освітніх траєкторій та допоміжних матеріалів для тих, хто цього потребує [4, с. 22]. Саме варіативність навчальних