Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

143 підходів дозволяє включати всіх учнів у загальний процес, не сворюючи відчуття поділу та не ізолюючи їх. Практика показує, що саме поєднання різних типів учнів у класі допомагає формуванню в дітей розуміння, що однокласники можуть бути різними, але належать до однієї спільної групи [5, с. 102]. Разом із перевагами інклюзивне навчання може бути пов’язане з певними труднощами. У підручниках наголошується, що діти інколи можуть відчувати здивування, страх або надмірну цікавість до поведінки однокласника з особливими потребами, що є звичайною реакцією для дітей цього віку [6, с. 39]. Матеріали посібників зазначають, що труднощі та конфлікти виникають через відсутність у дітей досвіду спілкування з однолітками, які мають інші потреби, тому вони можуть уникати взаємодії [9, с. 18]. У таких ситуаціях важливо, щоб учитель доступно пояснював ці відмінності, допомагав дітям навчитися взаємодіяти та створював спільні завдання. У міжнародних дослідницьких матеріалах підкреслюється, що діти цього віку орієнтуються передусім на емоційну атмосферу, тому завдання педагога — забезпечити передбачуване й безпечне освітнє середовище, у якому всі учні можуть почуватися комфортно [4, р. 10]. Формування толерантності серед учнів молодших класів, передусім в умовах інклюзивного навчання, вимагає використання спеціальних педагогічних методів, які враховують різні потреби дітей. Педагоги мають застосовувати стратегії, що допоможуть учням прийняти й зрозуміти відмінності між однокласниками. Одним із найбільш ефективних методів є групова робота. Вона дає дітям можливість взаємодіяти в умовах, у яких важливо враховувати особливості кожного учня. Під час групових завдань учні працюють разом, виконуючи частини спільного завдання, яке сприяє розвитку взаємодопомоги. Таким чином діти з різними можливостями відчувають свою значущість у загальному результаті [4, с. 22]. Наприклад, під час уроків природознавства, коли учні працюють над проєктами, я організовую так, щоб кожен учень мав можливість проявити себе. Кожен виконує те, що йому вдається найкраще: один записує,