Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

178 Матеріали статті можуть бути корисними для вчителів української літератури, педагогів і викладачів закладів загальної середньої та вищої освіти, зацікавлених у впровадженні елементів емоційного виховання в освітній процес. Ключові слова: емоційний інтелект, художня література, українська література, емоційне виховання, здобувачі освіти, творчі методи навчання. Емоції – це тимчасові переживання всередині людини у відповідь на взаємодію із зовнішнім світом або задоволення своїх потреб. Емоції супроводжують всі види життєдіяльності і є одним з основних факторів регуляції фізичної та психологічної активності і поведінки людини. Навчальні заняття літературної освітньої галузі сприяють не лише формуванню знань, а й розвитку емоційної сфери особистості, вихованню базових загальнолюдських цінностей, критичного мислення, навичок зосередження уваги, стійкості до стресу, співпереживання до себе та інших. Поняття «емоційний інтелект» застосовується відносно недавно, вперше використали американські психологи Джон Мейєр та Пітер Селовей у 1990 році та пояснили як здатність відстежувати власні та чужі почуття і емоції [5, с. 128] Так у чому важливість емоційного інтелекту? Яка роль школи в його розвитку? Дитині, яка ненавчена регулювати власні емоції, не здатна розуміти інших людей, правильно оцінювати реакції людей, знаходити спільну мову, буде набагато важче стати успішною людиною. Мистецтво слова спроможне формувати новий тип людини оновленої, оскільки сприяє духовному очищенню, збагаченню досвідом попередніх поколінь. Роль української літератури відіграє важливу роль, оскільки вона забезпечує сприйняття вищих моральних настанов, формує у дитини емоційно- творче ставлення до світу, допомагає адаптуватися у суспільстві, розрізняти добро і зло, спираючись на досвід поколінь.