Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

113 Для Чайльд Гарольда свобода – це не лише політична категорія, а насамперед внутрішній стан душі. Однак ця свобода водночас приносить йому самотність і нерозуміння з боку соціуму. Герой намагається знайти спокій у природі, у спогляданні величних історичних пам’яток, у спілкуванні з минулим. У своїх мандрах герой доходить до переконання, що істинне життя полягає не у зовнішній славі, а у внутрішній свободі. Упродовж усієї поеми відбувається помітна еволюція світогляду Чайльд Гарольда. Спочатку він – безсоромний молодик, пересичений насолодами, потім – втікач від порожнього життя, далі – спостерігач, схильний до глибокої внутрішньої рефлексії. Згодом його мандрівка перетворюється на пошук істини і духовного очищення. Однак Чайльд Гарольд усвідомлює, що не може втекти від себе, від власних суперечностей і болісних питань. І все ж таки ліричний герой вважає, що він жив і шукав істину недаремно: «But I have lived, and have not lived in vain...» («Але я жив, і жив недаремно...»); «But there is that within me which shall tire Torture and Time, and breathe when I expire...» («Але є в мені те, що переможе випробування і час, що дихатиме, коли я помру...»). Переклади П. Куліша і В. Богуславської відображають глибоку духовну драму і втому ліричного героя. Однак результати його мандрів перекладачі інтерпретують по-різному. В. Богуславська пише про те, що герой боровся, шукав істину, витрачав життєві сили, але сенс боротьби і його мандрів втрачено, тому в кінці твору Чайльд Гарольд постає виснаженим і знесиленим. А в перекладі П. Куліша ми відчуваємо збереження в душі ліричного героя «щось такого», що долає муки і час, це цілком відповідає змісту оригіналу. Отже, духовні пошуки та ідеали Чайльд Гарольда розкривають сутність байронічного героя як людини, яка прагне знайти сенс життя у світі, сповненому суперечностей. Тема «світової скорботи» у творі. Однією з провідних тем європейського романтизму є тема «світової скорботи», яку започаткував Дж. Г. Байрон у поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Вже у першій пісні твору використано слово «sorrow» (у значенні «печаль», «туга», «нудьга»), що означало не лише