Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

169 розвитку дитини. Взаємне віддзеркалення емоційних станів допомагає дитині усвідомлювати власні переживання, співвідносити їх із реакціями іншого та поступово опановувати навички саморегуляції [3]. Особливістю реципрокної імітації в дошкільному віці є її тісний зв’язок з ігровою діяльністю. Саме у грі взаємне наслідування набуває символічного характеру, дозволяючи дитині експериментувати з соціальними ролями, емоційними станами та моделями поведінки. Дорослий, залучаючись до гри, не лише підтримує ініціативу дитини, а й через імітацію створює простір для розвитку її соціальної компетентності та креативності. Водночас ефективність реципрокної імітації значною мірою залежить від психологічних характеристик дорослого, зокрема рівня його емоційної чутливості, здатності до синхронізації з дитиною та готовності приймати активну позицію у взаємодії. У цьому контексті особливого значення набуває питання гендерних відмінностей у реалізації імітаційної взаємодії. Різні стилі емоційного реагування, комунікативні стратегії та соціальні ролі, притаманні матерям і батькам, можуть по-різному впливати на характер і глибину реципрокної імітації. Батьківсько-дитяча взаємодія є центральним середовищем психологічного розвитку дитини дошкільного віку, у межах якого формуються базові емоційні, соціальні та комунікативні компетентності. У сучасній психології розвитку дедалі більше уваги приділяється диференційованому аналізу ролей матері та батька, що зумовлено усвідомленням гендерної специфіки батьківської поведінки та її впливу на характер взаємодії з дитиною. Гендер дорослого виступає не лише соціальною характеристикою, а й психологічним чинником, який визначає стилі емоційного реагування, комунікації та залученості у спільну діяльність. Традиційно материнсько-дитячу взаємодію описують як більш емоційно насичену, чутливу та орієнтовану на підтримку емоційних потреб дитини. Матері частіше демонструють високий рівень емоційної синхронії, швидше реагують на сигнали дитини та схильні до тонкого налаштування власної