Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

123 педагогіка, педагогічна деонтологія, педагогіка народного календаря, в Україні – козацька педагогіка; 2) духовна педагогіка – формування особистості засобами релігії. Духовна педагогіка розвивалась в церковних і монастирських школах, найбільшого розвитку набула в епоху середньовіччя. Педагогічна думка діячами церкви і філософами Тертулліаном (166 – 222), Августином Аврелієм (354 – 430), Фомою Аквінським (1225 – 1274) була спрямована у царину теології. 3) світська педагогіка – накопичення та узагальнення педагогічних ідей в межах філософії. Перші спроби наукового погляду на проблеми виховання зроблені філософами: Сократом, Арістотелем, Платоном, Квінтіліаном. На початку XVII століття (1632) Френсіс Бекон, написавши трактат «Про розвиток і збільшення наук», виділив педагогіку в окрему науку. Завдяки великому чеському педагогу Ян Амос Коменському (1592 – 1670), його праці «Велика дидактика (1632), цей статус закріпився. Проблема визначення поняття «педагогіка» привернула увагу багатьох дослідників. Водночас двозначність, неузгодженість та суперечність у його тлумаченні призводить до наукової плутанини. Термін «педагогіка» вживається в кількох значеннях: наука, мистецтво, технологія. У широкому розумінні педагогіка спрямована на виконання одвічної функції людського суспільства: готувати молоде покоління до дорослого життя, передавати культурне надбання цивілізації, «вести дитину по життю». Так розуміли педагогіку до середини XX століття. В умовах інформаційного суспільства реалізація концепції навчання впродовж усього життя людина потребує професійного педагогічного супроводження розвитку на всіх вікових етапах. У зв‘язку з цим відбулося розширення змісту поняття «педагогіка», ним охоплюється не тільки вік дитинства і юності, а й дорослості, з‘являється нова галузь педагогіки – андрагогіка.