Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

130 Порівняльна таблиця фрагментів оригіналу та українських перекладів «Паломництва Чайльд Гарольда» (П. Куліша і В.Богуславської) Таблиця 1. Англійський оригінал (Пісня І, строфа ХХXVІІ) Переклад П. Куліша (Пісня І, строфа ХХXVІІ) Переклад В. Богуславської (Пісня І, строфа ХХXVІІ) Awake, ye sons of Spain! awake! advance! Lo! Chivalry, your ancient goddess , cries, But wields not, as of old, her thirsty lance, Nor shakes her crimson plumage in the skies... And speaks in thunder through yon engine's roar: In every peal she calls −− 'Awake! arise!' (р. 21) Прокиньтеся, сини гішпанські, о, прокиньтесь! Ударте!... Чуєте? вас рицарство скликає , Те Божество, що ви у давні часи чтили. Тепер уже воно не потрясяє списом . (15) Прокиньтеся, Іспанії сини! Почуйте, лицарі! Богині вашій зле. Не в змозі списа втримати вони , Під знамено хіба старе й мале... (с. 219) У центрі ІІ пісні поеми – поневолена Греція, що втратила свою незалежність і колишню велич. Автора огортає сум від покори греків гнобителям – туркам. Оповідач прагне пробудити бойовий дух греків, нагадуючи їм про велич стародавньої Еллади. У поемі Дж. Г. Байрона Греція – не лише історичний простір, а й символ занепаду культури, втрати ідеалів краси, свободи й гармонії. Автор із глибокою повагою ставиться до культури Греції, називаючи її «колискою цивілізації, що навчила світ мислити і творити». У поемі він неодноразово звертається до минулої слави Афін і Спарти, до імен Геродота, Фідія, Гомера, Софокла. Проте ця повага просякнута гірким сумом за втраченими ідеалами.