Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

145 діяльності дитини [1; 2]. Саме ці компоненти забезпечують можливість осмисленої обробки інформації, формування навчальних дій, довільності уваги, планування, контролю поведінки та емоційної стабільності. Для перевірки впливу нейрогімнастики на розвиток дітей було проведено педагогічний експеримент у Сумському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі №1, у якому взяли участь 12 дітей старшого дошкільного віку з ООП (5– 6 років). Дослідження складалося з трьох етапів: Констатувальний етап – первинна діагностика рівня розвитку уваги, пам‘яті, моторики, координації, емоційного стану та поведінкової регуляції. Формувальний етап – впровадження комплексу нейрогімнастики протягом 8 тижнів (щоденно 10–12 хв на початку занять). Контрольний етап – повторне вимірювання показників з метою порівняльного аналізу динаміки. У процесі роботи використовувалися: педагогічне спостереження, анкетування батьків та педагогів, аналіз продуктів діяльності дітей, порівняльний аналіз результатів діагностики, узагальнення отриманих даних. Під час впровадження нейрогімнастики було дотримано таких методичних принципів: систематичність, поступовість, ігрова форма, доброзичлива атмосфера, поступове ускладнення вправ і включення їх у структуру щоденної освітньої діяльності. В основу роботи покладені ідеї про те, що рух є базовою умовою розвитку мозку й формування когнітивних функцій; перехресні рухи забезпечують синхронізацію роботи півкуль та покращення навчальної діяльності [1]; розвиток моторики та координації є передумовою оволодіння мовленням, письмом і читанням; а емоційна рівновага визначає ефективність пізнавальних процесів. Практика використання нейровправ у роботі з дітьми з ООП демонструє позитивні зміни: покращення концентрації уваги та переключення між видами діяльності; розвиток мовленнєвої активності та емоційно-вольової сфери; зменшення тривожності, гіперактивності та напруження; формування навичок самоконтролю та довільної поведінки; покращення координації рухів і дрібної моторики. Приклади вправ, що застосовуються на практиці: – «Кроки розумника» —