Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

78 навчальних предметів або їхніх розділів об‘єднуються навколо спільної теми чи проблеми [2]. Такий підхід реалізує міжпредметні та надпредметні зв‘язки, дозволяючи учням усвідомлювати взаємозалежність явищ природи, суспільства й культури [4]. Подальший розвиток ідей інтеграції простежується у працях П. Мороза та І. Мороз, які розглядають інтегроване навчання як ефективний засіб системного засвоєння знань і розвитку ключових компетентностей [1, с.207]. Автори наголошують, що інтеграція навчального змісту сприяє переходу від ізольованого вивчення окремих дисциплін до цілісного пізнання складних процесів, що особливо важливо для формування аналітичного й критичного мислення. Концептуальні засади інтегрованого навчання закріплено й у Концепції «Нова українська школа», де інтеграція визначається як один із ключових механізмів реалізації компетентнісного підходу [3]. Таким чином, українські дослідження розглядають інтегрований урок як засіб подолання фрагментарності знань і формування цілісної картини світу, що забезпечує перехід від предметоцентричного навчання до компетентнісно орієнтованої освітньої моделі. У міжнародних дослідженнях інтегроване та міждисциплінарне навчання розглядається як відповідь на сучасні соціальні, наукові і професійні проблеми. Узагальнюючі огляди та метааналізи свідчать, що поєднання знань і методів різних дисциплін створює умови для розвитку критичного мислення, здатності аналізувати складні явища та знаходити комплексні рішення [5, с. 625]. Дослідження в межах STEM і STEAM-освіти підкреслюють ефективність проблемно-орієнтованого навчання, залучення учнів до розв‘язування реальних життєвих і професійних завдань. Інтеграція наук, технологій, математики й мистецтва розглядається як засіб підвищення практичної значущості знань і формування навичок ХХІ століття [6].