Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

101 забезпечується єдність навчання і виховання, що відповідає засадам ціннісно зорієнтованої освіти [8, с. 59–63; 10, с. 598–600]. Діяльнісний компонент передбачає активне залучення учнів до практики добрих справ, соціальної взаємодії, творчої й проєктної діяльності. Керівник закладу освіти спрямовує педагогічний колектив на створення відповідних умов, забезпечує методичну підтримку та здійснює контроль за реалізацією практичних завдань, що сприяють розвитку духовно-практичної компетентності молодших школярів [3, с. 160–164; 12, с. 75–79]. Взаємодія зазначених компонентів у межах управлінської системи забезпечує формування духовно-практичної компетентності як цілісного результату освітнього процесу, у якому стратегія керівника школи, зміст освітньої діяльності та практичні вчинки учнів утворюють єдину систему ціннісного й морального розвитку молодших школярів (Рис 1. Багаторівнева модель) [1, с. 120–123; 3, с. 45–48]. Запропонована модель ґрунтується на положенні про те, що духовно- практична компетентність формується не стихійно, а в умовах цілеспрямовано організованого освітнього середовища, у якому духовні цінності не лише декларуються, а системно проживаються дитиною у різних видах діяльності [2, с. 90–93; 8, с. 66–69].