Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

113 особливого значення набуває створення педагогічних ситуацій, у яких дитина не лише осмислює соціальні явища, а й активно «проживає» їх через дію. М. Федоруц виокремлює у структурі соціальної компетентності такі основні компоненти: мотиваційний, когнітивний, соціально-ціннісний та поведінковий [6, с. 185]. Саме цілеспрямоване формування кожного з них має стати основою методичної роботи вчителя початкових класів. Мотиваційний компонент відображає внутрішню готовність дитини до соціальної взаємодії, прагнення до співпраці, взаємодопомоги, прийняття соціальних ролей і відповідальності за спільний результат. У мовно- літературній освіті його формуванню сприяють методи, що викликають емоційний відгук та особистісну зацікавленість учнів. Ефективним є storydoing (навчання через дію за сюжетом), коли учні не лише аналізують вчинки героїв, а й виконують дії, що відтворюють їхній шлях. Через вправи «Займи позицію», «Чотири кути», «Якби я був героєм» у дітей формується внутрішня мотивація до соціально відповідальної поведінки, бажання аргументувати власну думку та поважати позицію інших. Важливу роль відіграє гейміфікований соціальний вибір, за якого оцінюються не стільки правильні відповіді, скільки прояви співпраці, підтримки та ініціативи. Такий підхід сприяє усвідомленню цінності соціально значущих дій і формує позитивне ставлення до колективної діяльності. Когнітивний компонент охоплює знання про соціальні норми, правила поведінки, соціальні ролі, права й обов’язки, а також уміння аналізувати соціальні ситуації та прогнозувати наслідки власних дій. Його формуванню сприяють методи, що поєднують пізнавальну діяльність із практичним аналізом художнього тексту. Доцільним є метод соціального квесту за текстом, у межах якого учні виконують завдання-станції, пов’язані з подіями твору: визначають проблему, аналізують поведінку персонажів, пропонують шляхи розв’язання конфлікту. Така форма роботи сприяє усвідомленню причинно-наслідкових зв’язків у соціальній взаємодії. Використання доповненої реальності (AR- завдання) за допомогою QR-кодів або AR-карток підвищує пізнавальний