Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

118 «компетентність». Значна кількість таких публікацій містять суб’єктивне, іноді довільне тлумачення цих категорій внаслідок невірного розуміння авторами їхньої сутності, а тому різниці між ними. Актуальність теми зумовлена глобальними освітніми реформами, а концептуальні основи щодо реалізації компетентнісного підходу в умовах формування глобального інноваційного суспільства зі збереженням досягнень і традицій національної вищої освіти, урахуванням державного стандарту і складових галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти, регіональних особливостей при підготовці фахівців із упровадженням ступеневої у перспективі три-, двоциклової структури освіти закладені такими процесами як Болонський процес у Європі чи Нова українська школа (НУШ) в Україні, де компетентнісний підхід стає основою для розвитку критичного мислення, цифрової грамотності та адаптивності до життя. Понад 70% країн світу інтегрують компетенції в національні освітні стандарти. Концептуальні основи компетентності сягають часів Античності. Зокрема, у працях Платона (IV ст. до н.е.) вже міститься детальне обґрунтування цього принципу, особливо в контексті громадянської та управлінської діяльності. Хоча деякі дослідники відводять роль основоположника компетентнісного підходу саме Аристотелю, ці античні філософи заклали ідею, що ефективність особистості тісно пов'язана з її інтегративною здатністю (компетентністю) до дії. У період відродження і середніх віків особистість, поряд з широкою культурою та високою моральністю, повинна володіти системою умінь і навичок. У цей період утвердились перші відомості щодо терміну «компетентність» (XVII століття). Розуміння поняття «компетентності» в період його становлення було, насамперед, пов’язане з посиленням гуманістичного ідеалу виховання. Воно зводилось до високої освіченості людини. Тоді ж термін «компетентність» з’явився в науковій літературі. Він трактувався як володіння знаннями з різних сфер знань та здібностями до критичного мислення.