Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

61 на них відповідають. При цьому учнівство конкурує одне з одним за увагу вчительства. Переможцем стає той, на кому зупиниться увага вчителя і кому він передасть право на відповідь. Інші при цьому відчувають себе переможеними, з часом, втрачаючи ініціативність і бажання. М. Маршал пропонує інший сценарій – поставивши питання, об’єднати дітей в групи, запросити їх до діалогу і обговорення [7, с. 263]. Тоді кожен із них буде відчувати свою залученість і важливість. Такий підхід, заснований на співпраці, сприятиме розвитку пізнавального інтересу, зрощуватиме мотивацію і цікавість. Автор книги «7 звичок надзвичайно ефективних людей» С. Кові називає співпрацю синергією. На його думку, синергія – це сутність лідерства. Вона каталізує, об’єднує й вивільняє в людях найбільшу силу. Метью Барзун, американський дипломат, політичний фандрайзер, автор книги «Сила ділитися владою», описує два типи лідерства. Один із них «піраміда», де яскраво простежуються вертикальні зв’язки та який обмежує творчість, ініціативу та будь-які прагнення до змін. Інший, зовсім протилежний, заснований на горизонтальних зв’язках. М. Барзун називає такий підхід «сузір’я», коли кожен учасник групи відчуває власну важливість і причетність до спільної справи. Саме таке лідерство продукує більше свободи, більше креативних ідей та більше втілених проєктів. Лідерство на основі співпраці дозволяє кожному і виділитися, і вписатися в цінності групи. Саме таке лідерство повинно формуватися у школі. Навичка працювати в команді, співпрацювати одне з одними, на перший погляд, здається очевидною. Втім, не всі педагоги використовують таку форму роботи, а якщо й так, то обмежують її жорсткими стандартами. У класно- урочній системі із її регламентованими стандартами не завжди є місце творчості, свободі, що притаманна командній роботі. Завжди є такі незручності як надмірний шум при обговореннях в команді, свобода думок та і не всі готові передати ініціативу в руки учнівства, асоціюючи це із втратою контролю над всім, що відбувається у класі чи за його межами.