Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

64 Слухання – це також важлива навичка лідера. Як говорив Далай-лама XІV, коли ми говоримо, ми просто відшліфовуємо свої навички, а коли слухаємо – то обов’язково дізнаємося щось нове. Навичка активного слухання передбачає вміння дитини уважно вислухати думку іншого, не перебиваючи, не коментуючи і не критикуючи. Учні різні, і їхні позиції можуть відрізнятися, тому важливо прищеплювати навичку активного слухання, що сприяє кращому розумінню співрозмовника, формуванню емоційних зв’язків та створенню доброзичливої атмосфери в класі. Цей метод також ефективний для обговорення важливих питань на уроках: учні об’єднуються в пари та протягом визначеного часу спілкуються на тему, запропоновану вчителем, при цьому один виконує роль слухача, а інший – доповідача, після чого ролі змінюються. Дотримання правил активного слухання дозволяє одночасно реалізувати кілька завдань: формувати повагу один до одного, підтримувати сприятливу атмосферу в класі та розвивати горизонтальне лідерство. Формування в учнівства лідерських якостей залежить від того наскільки у школі формується культура лідерства. І мова йде не про фізичний простір, а про емоційне середовище, в якому зростають діти. Адже як говорив Лонні Мор, у класі, де панує атмосфера високої довіри, учитель здатен відчувати навіть невисловлені потреби своїх учнів. Учні повинні відчувати, що їхня думка важлива, що їх поважають і цінують. Автор програми «Лідер в мені» С. Кові називає три основні шляхи залучення учнівства до лідерства [9, с. 97]: 1. Наділяючи їх обов’язками лідера і відповідального. 2. Цінуючи їхню думку. 3. Допомагаючи їм знайти свій голос. На його думку, найефективнішим способом навчити учнів лідерства є надати їм можливість спостерігати за тим, як дорослі демонструють лідерські якості. Йдеться передусім про вчителів та їхній вплив на формування особистості дитини. Отже, сучасна школа потребує переосмислення своїх цілей і підходів до організації освітнього процесу з урахуванням викликів сьогодення та потреб