Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

94 для духовного розвитку учасників освітнього процесу [1, с. 301; 3, с. 214; 10, с. 600]. Зарубіжна педагогічна література науковців та мислителів (Дж. Кросмен, К. Джолдерсма, Л. Міллер, П. Палмер, Д. Пьорпел, А. Зайонц, Д. Сміт) актуалізує ідеї інтеграції духовної складової в загальноосвітній контекст, зокрема через духовну педагогіку та християнсько зорієнтовані освітні практики, що формують методологічну основу для розвитку духовної компетентності дітей у навчальному середовищі [8, с. 23; 9, с. 17; 11, с. 64; 12, с. 89]. Сучасний американський дослідник у галузі філософії освіти, теології та педагогіки Девід Смітт (David I. Smith) відомий своїми працями, присвяченими духовному виміру освіти, формуванню цілісної особистості та ціннісно зорієнтованому навчанню. Його ідеї концептуально закладають підґрунтя для розуміння духовно-практичної компетентності як інтеграції віри, знання та практичної діяльності в освітньому процесі [8, с. 15–18]. На думку Девіда Смітта, справжнє лідерство в освіті є не лише функціональним, а й морально-духовним актом, у межах якого керівник демонструє здатність жити та діяти відповідно до задекларованих цінностей навіть в умовах складних обставин [8, с. 72–75]. Це набуває особливої значущості в кризових ситуаціях — соціальних потрясіннях, війні, нестабільності, — коли духовні орієнтири стають внутрішньою опорою для педагогів і дітей [9, с. 41–44]. Колективна праця за редакцією Д. Смітта та Дж. К. А. Смітта розкриває освітній потенціал християнських практик як засобу переосмислення взаємозв’язку віри й навчання та формування духовної зрілості учасників освітнього процесу [9, с. 112–118]. Ще в класичній педагогіці Яна Амоса Коменського простежується ідея керівника школи як відповідального організатора цілісного освітнього процесу, що поєднує навчання, виховання та моральний розвиток особистості [5, с. 96– 99].