Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

8 Львівська, Полтавська, Харківська, Тернопільська, Рівненська, Вінницька, Одеська області. Базовими критеріями оцінки якості меду є органолептичні показники, визначення вмісту вологи, ферментативної активності та вмісту гідроксиметилфурфуролу ( ГМФ), визначені нами для дослідження. Колір досліджених зразків меду варіював від майже безбарвного до темно- коричневого, в залежності від ботанічного складу, смак був солодкий, м’який, до більш вираженого, аромат притаманний рослинам з яких збирався нектар. Вода є другою за величиною складовою меду, її вміст також залежить від зрілості цього продукту [5]. Вологість медів коливалася від 16,3 до 20,9 %. Найбільший вміст води спостерігався в медах Київської, Чернігівської, Дніпропетровської, Полтавської та Львівської областей, за цим показником зразки меду відповідали меду першому гатунку (більше 18,5 %). З’ясовано, що серед досліджених зразків, діастазне число коливалося в межах від 10,7 до 53,4 од. Готе. Діастазне число Готе є надзвичайно цінним показником якості меду, оскільки дозволяє оцінювати ще і натуральність продукту. При дослідженні зразків меду на вміст гідроксиметилфурфуролу (ГМФ) було встановлено, що найнижчий уміст гідроксиметилфурфуролу (ГМФ) у досліджених нами квіткових зразках меду становив у зразку монофлорного меду з липи 0,16 мг/кг Київська обл., с. Гайове, найвищий — 51,84 мг/кг та з діастазою 5,8 од. Готе - Запорізька обл.,с. Успенівка (мед не відповідав нормативним документам) [6]. За результатами мелісопалінологічного дослідження меду з гречки було виявлено, що зразки з Рівненської та Житомирської областей мали вміст домінантного пилку з гречки понад 30% .Згідно вимог до монофлорного меду з гречки, вміст основного пилку в гречаному меді має складати не менш як 30% від загального пилкового складу [7].