Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

108 Візуальний огляд прекордіальної ділянки дозволяє реконструювати перебіг подій ще до початку секції. Окрім стандартних екхімозів, критично важливими є сліди електричної дефібриляції. Специфічні «фігури дуги» морфологічно відрізняються від звичайних контактних опіків, оскільки вони чітко повторюють геометрію електродів. Затяжні реанімаційні цикли також залишають по собі глибокі садна та ерозії від інтенсивного тертя рук або механічних пристроїв. 3. Вісцеральні пошкодження: від контузій до розривів Внутрішньогрудні травми варіюють від вогнищевих контузій легень до напруженого пневмотораксу. Справжнім викликом для експерта стає диференціація кардіальних змін: необхідно чітко розрізняти патологію, що стала першопричиною зупинки серця, від вторинних забоїв епікарда чи розривів міокарда, спричинених самою маніпуляцією. Абдомінальні травми (розриви лівої частки печінки або селезінки) зазвичай вказують на дефекти техніки. Основним чинником ризику тут є зміщення вектора сили в епігастрій, що перетворює компресію на прямий механічний удар по паренхіматозних органах. 4. Травматизація дихальних шляхів та верхніх відділів ШКТ Під час інтубації часто виникають локальні розриви слизової оболонки язика, ротоглотки чи зв'язкового апарату. Проте найбільш підступним наслідком є гастральна інсуфляція. Надмірне нагнітання повітря в шлунок провокує не лише аспірацію, а й критичне перерозтягнення органа. Це призводить до дефектів різної тяжкості: від надривів слизової за типом синдрому Меллорі–Вейсса до повношарових розривів стінки шлунка. Скелетні ушкодження грудної клітки: статистичні та структурні закономірності Сучасна статистика свідчить: травматизація грудної клітки під час СЛР є радше закономірним наслідком агресивного втручання, ніж винятком, адже вона фіксується у 60% випадків. Центральне місце в структурі цього травматизму посідають переломи ребер (55%). Важливо підкреслити, що