Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

110 Ключовим маркером тут виступає топографія екскоріацій (саден). При механічному удушенні сліди від нігтів зазвичай мають дифузний характер, охоплюючи значну площу шиї. Натомість реанімаційні маніпуляції (фіксація голови, виведення нижньої щелепи) залишають специфічні, локалізовані маркери, зосереджені переважно у піднижньощелепній ділянці [5, 9]. Інтерпретація петехіальних крововиливів Виявлення петехій на обличчі та кон’юнктиві традиційно вважається класичною ознакою асфіксії внаслідок стрибка капілярного тиску [5, 10, 11]. Проте ми наголошуємо на необхідності врахування «хибнопозитивних» чинників. Петехії можуть бути наслідком кардіогенного шоку або ж результатом самих реанімаційних заходів [5, 12]. Для об’єктивної оцінки експерту важливо (за наявності даних) зіставити стан шкіри до і після СЛР. У багатьох випадках саме ця хронологічна відповідність стає єдиним надійним доказом при розтині. Ретинальні геморагії та їх діагностичне значення В офтальмологічній та педіатричній експертизі крововиливи в сітківку часто автоматично пов’язують із синдромом «струшеної дитини» ( shaken baby syndrome ). Проте дані сучасних досліджень [5, 13, 14] свідчать, що інтенсивна компресія грудної клітки під час СЛР також може провокувати ретинальні геморагії. Хоча така патологія зустрічається рідко, її виявлення вимагає від експерта особливої обережності, щоб уникнути хибних звинувачень у жорстокому поводженні з дітьми. Травматизація дихальних шляхів та ятрогенні ризики інтубації Пошкодження, що виникають під час невідкладної інтубації трахеї, зазвичай мають чітку анатомічну прив’язку до гортаноглотки. На відміну від механічної асфіксії, де ушкодження під’язикової кістки є класичним маркером, при СЛР такі травми зустрічаються рідше, проте мають унікальні диференційно–діагностичні ознаки. Специфіка гортанних пошкоджень