Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

113 Некоректне застосування мішка–маски часто призводить до небажаної аерофагії. Масивна інсуфляція викликає критичне розтягнення шлунка, що у 2– 12% випадків завершується його розривом (гастрорексисом). Ключовим критерієм ятрогенії тут є локалізація дефекту вздовж малої кривизни. Це має чітке анатомічне підґрунтя: через меншу товщину м'язового шару та особливості фіксації саме ця зона найменш резистентна до баротравми. Таким чином, ідентифікація розриву саме в цій ділянці, що супроводжується крововиливом у порожнину та підшкірною емфіземою, є патогномонічним маркером реанімаційного походження травми [5, 20, 21, 22]. Судинні та кардіальні ускладнення Окрему категорію становлять пошкодження магістральних судин шиї. Маневри з розгинання голови в поєднанні з непрямим масажем серця створюють значне навантаження на шийний відділ, що може спровокувати травматизацію хребтових артерій та подальші субарахноїдальні крововиливи [23]. Важливо розуміти, що така патологія зазвичай корелює з коморбідними станами (ангіопатії, аневризми) [5, 24]. Відтак, базальні геморагії вимагають ретельного аналізу медичної карти для розмежування первинної судинної катастрофи та наслідків реанімації. Морфологічний спектр уражень міокарда Травматичні розриви серця під час СЛР мають свою топографію:  Лівий шлуночок: найчастіша локалізація, особливо на тлі ішемічної деструкції (інфаркту) або міокардиту [5, 25].  Праве передсердя: його розрив патогенетично частіше пов'язаний із переломом тіла груднини [5, 26]. Механізм здавлення серця між грудниною та хребтом формує характерну мікроскопічну картину: епікардіальні петехії (переважно на задній стінці), інтраміокардіальні геморагії у перегородці та вогнища забою (контузії) на передній поверхні [5, 27, 28]. Травматизація паренхіматозних органів черевної порожнини