Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

143 Використання таких прикладів дає низку переваг. По-перше, воно забезпечує контекстуалізацію навчання, переводячи теоретичний матеріал у площину професійної компетентності. По-друге, процес побудови таблиць істинності та нормальних форм тренує системний підхід, увагу до деталей та здатність до послідовної декомпозиції складної проблеми. По-третє, отримані формальні моделі можуть стати основою для розробки простих експертних систем, алгоритмів прийняття рішень або чітких інструкцій. Для військовослужбовця це означає розвиток здатності чітко формалізувати оперативну обстановку, виокремлювати ключові фактори, усвідомлювати логічні наслідки своїх умовиводів та дій. В умовах високого стресу та інформаційного навантаження наявність внутрішньої структурованої методології аналізу стає конкурентною перевагою, що сприяє зменшенню кількості помилок, пов’язаних з людським фактором. Отже, інтеграція задач професійного спрямування в освітній процес при викладанні дисципліни ―Основи критичного мислення‖, зокрема його формально-логічної складової, виступає не просто ефективним дидактичним прийомом, а стратегічним методологічним рішенням для якісної підготовки сучасного військового фахівця. Як було показано на прикладах побудови досконалих диз’юнктивних та кон’юнктивних нормальних форм для формалізації правил застосування засобів ураження або аналізу причин відмов техніки, такий підхід здійснює важливу трансформацію. Абстрактні логічні конструкції, такі як елементарні кон’юнкції, диз’юнкції та операції еквівалентності, перестають бути формальними символами, а перетворюються на конкретні інструменти для структурованого аналізу оперативних ситуацій, де хаотичний потік інформації розкладається на сукупність чітких, бінарних умов; незаперечної формалізації складних процедур і наказів, що усуває суб'єктивність трактування та ризик помилок, пов’язаних з людським фактором; виявлення та усунення логічних суперечностей і невизначеностей в існуючих інструкціях ще на етапі їх розробки чи навчання. Цей процес призводить до формування в курсантів глибоко вкорінених інтелектуальних