Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

59 Таблиця 1. Основні напрями застосування штучного інтелекту в аналізі географічних даних Напрям застосування Використання ШІ Моніторинг довкілля та зміни клімату Аналіз супутникових знімків для виявлення змін екосистем і підвищення точності кліматичних прогнозів. Сільське господарство Оцінка стану ґрунтів і рослинного покриву, прогнозування врожайності та водних ресурсів й аналіз можливості виникнення посух. Містобудування та урбаністика Аналіз транспортних і екологічних даних для планування міського середовища задля оптимізації й створення моделей покращень. Управління надзвичайними ситуаціями Швидка оцінка масштабів стихійних лих за супутниковими даними. Біорізноманіття та здоров’я Аналіз екологічних чинників і середовища проживання видів з бази рідкісної флори та фауни, та надання рекомендацій, щодо її збереження. Джерело: складено автором Наведені приклади в таблиці 1 демонструють, що використання ШІ сприяє підвищенню точності, оперативності та ефективності аналізу географічних даних, що зумовлює доцільність подальшого детального розгляду зазначених напрямів. В цьому контексті кліматичні дослідження стали однією з перших сфер, де потенціал GeoAI був реалізований у повному обсязі. Класичні кліматичні моделі ґрунтуються на складних фізичних рівняннях і потребують значних обчислювальних ресурсів, що обмежує їхню деталізацію. Алгоритми машинного навчання доповнюють ці підходи, дозволяючи працювати з великими масивами накопичених та поточних даних. Дослідження показують, що штучний інтелект здатний підвищувати точність прогнозів екстремальних погодних явищ, зокрема теплових хвиль, злив і посух, за рахунок виявлення прихованих залежностей між атмосферними та наземними показниками [4]. Систематизація наявних практик використання штучного інтелекту для аналізу географічних даних, що узагальнена в таблиці, демонструє, що ШІ формується як універсальний інструмент для роботи з географічними даними в різних предметних областях. Представлені напрями охоплюють як глобальні