Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

178 Найпоширеніша критика групового оцінювання – можливість окремих учнів отримати оцінку за роботу інших. У моїй практиці це проявляється у:  Пасивній участі окремих членів групи;  Покладанні всієї роботи на найбільш відповідальних учнів;  Відсутності реального внеску при номінальній присутності. Кількісні дані: Аналіз 45 групових проектів показав, що у 34% груп розподіл роботи був нерівномірним, причому в 12% випадків один-два учні виконали понад 70% завдання. 2. Складність об'єктивного оцінювання індивідуального внеску Навіть при використанні детальних критеріїв та рубрик складно точно визначити:  Хто саме запропонував ключову ідею;  Чий внесок був найбільш цінним для результату;  Як оцінити "невидиму" роботу (координація, моральна підтримка, розв'язання конфліктів). Виклик ШІ-технологій: Хоча системи аналітики можуть відстежувати кількісні показники (кількість слів, час роботи), вони не завжди коректно оцінюють якість внеску. Коротка, але геніальна ідея може бути недооцінена порівняно з великим обсягом посередньої роботи. 3. Конфлікти та негативна групова динаміка Не всі учні вміють ефективно працювати в команді, що призводить до:  Міжособистісних конфліктів;  Домінування окремих учнів та придушення ініціативи інших;  Формування груп;  Стресу та зниження мотивації. Приклад: У одному з проектів група з п'яти учнів 9 класу розпалася через конфлікт лідерів. Результат роботи був незадовільним, хоча кожен учень індивідуально мав високий потенціал. Це підкреслює важливість продуманого формування груп та супроводу їхньої роботи. 4. Маскування індивідуальних прогалин у знаннях