Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

194 свободи. Авторка зауважує, що дівчат привчали мислити, аналізувати й мати власну думку, а не лише підкорятися авторитетам. Люба Калиновська обожнювала читати, пізнавати нове, невідоме. «Часто зупиняюсь над тим, що для іншого було б зовсім зрозумілим! А навіть і з того, що одразу розумію, багацько дечого являється для мене таким новим, таким несподіваним!.. Неначе зовсім інший світ мені одкривається!..» [5, с. 33]. Таким чином, сім’я стає першим простором формування емансипованої свідомості. Для Люби Калиновської та Раїси Брагової виїзд за кордон стає актом розриву з патріархальним колом. Це не просто географічне переміщення, а перехід у простір «інтелектуальної рівності». Раїса Брагова гордовито заявляє: «В університет їду!..Так! Тут не пускають – поїдемо за границю! Ще й ліпше! Як приїдемо назад, то заграничним докторкам ще більше будуть кланятись!» [5, с. 39-40]. Авторка детально описує побут студенток, підкреслюючи, що самостійне життя, попри матеріальну скруту, є ціннішим за проживання у батьківському домі. Олена Пчілка вибудовує систему образів за принципом антитези, що дозволяє глибше розкрити суть справжньої та «модної» емансипації. Люба Калиновська – втілення альтруїстичної емансипації. Її прагнення до науки продиктоване бажанням приносити користь рідному краєві («служити народу»). Вона репрезентує тип жінки-діячки, для якої особиста свобода невіддільна від національної та соціальної відповідальності. Раїса Брагова – репрезентує егоцентричний підхід. Її «фемінізм» є зовнішньою атрибутикою, формою світського бунту та пошуку особистої вигоди. Раїса легко зраджує ідеали заради вдалого шлюбу та статусу. Через це протиставлення Олена Пчілка доводить важливу думку: емансипація – це не лише право на освіту, а передусім внутрішня етична стійкість та вірність переконанням. У творі порушується питання жіночої дружби та взаємодопомоги. Назва повісті, «Товаришки», свідчить про це. Авторка досліджує феномен «жіночої дружби» в умовах боротьби за виживання в чужому середовищі. На відміну від