Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

208 перекласти хаос на мову логіки [1]. І саме алгебра стала таким універсальним перекладачем. Ще у ІХ ст. видатний арабський математик Мухаммед бен Муса Аль–Хорезмі у своєму трактаті «Кітаб аль–джебр аль–мукабала» зібрав і систематизував наявні на той час методи розв’язування рівнянь. Узятий з назви цієї книжки термін «аль–джебр» (у перекладі з арабської означає «відновлення») надалі став уживатися як «алгебра» і дав назву цілій науці. До ХІХ ст. алгебра розвивалася як наука, що вивчає методи розв’язування рівнянь. Згодом вона значно збагатилася новими змістовними лініями: спрощення виразів, функції, розв’язування нерівностей тощо. І тепер рівняння – це одна зі складових частин алгебри [2, с. 16]. Рівняння – це золотий ключ, що відчиняє всі математичні сезами. Розв’язати рівняння – це є мистецтво, бо вимагає творчого підходу (побачити приховану структуру), технічної майстерності (послідовність) та інтуїції (знайти найраціональніший спосіб розв`язання). В алгебрі рівняння набувають більш глибокого математичного змісту. Розрізняють основні види рівнянь: лінійні, квадратні, кубічні та вищих степенів, тригонометричні, показникові, логарифмічні, ірраціональні, раціональні. Розглянемо більш детально розв’язання деяких видів рівнянь, почнемо з лінійних. Робота з лінійними рівняннями має на меті домогтися свідомого засвоєння означення лінійного рівняння та його кореня, сформувати вміння аналізувати вид рівняння, знаходити його корені залежно від його виду, сформувати розуміння того, що лінійне рівняння може мати один корінь; не мати коренів; мати безліч коренів [3, с. 4].