Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

81 характерним те, що суддя фактично оцінює потенційну перспективу майбутнього судового розгляду 4 . З огляду на вищевикладене можна дійти висновку, що у кожному випадку законодавець тієї чи іншої держави акцентує увагу на окремих аспектах, враховуючи національний контекст застосування певної моделі колективного позову. Тим не менш, універсальною ознакою всіх моделей колективного позову у будь-якій варіації є певна численність осіб (заявників) та спільність їхніх вимог, зумовлена однотипністю підстав, що дозволяє об’єднання вимог окремих учасників колективу та робить ефективним колективне провадження 5 . Однією з визначальних характеристик розгляду справ за груповими позовами є запровадження ефективного порядку формування чисельної групи осіб. Так, характерною ознакою американської моделі інституту колективного позову є його побудова за принципом неучасті або відмови (opt-out), який передбачає автоматичне включення до колективного позову всіх осіб, що підпадають під визначений позивачем опис групи окрім тих, хто прямо відмовився від участі у процесі. Країни ж континентальної Європи, обережно переймаючи заокеанський досвід, переважно замінювали принцип неучасті або відмови (opt-out) на принцип згоди або участі (opt-in), тобто зацікавлені в судовому розгляді позивачі повинні здійснити активну дію (приєднатися до позову) для участі в процесі з метою захисту порушених прав та одержання відшкодування. Однак, деякі країни (наприклад, Данія), зважаючи на специфіку правовідносин, надають суду право вирішувати, який принцип (участі або неучасті) слід застосовувати. При цьому обидва принципи передбачають необхідність інформування потенційних учасників групи про те, що колективний позов надійшов для розгляду. Таке інформування відбувається як шляхом особистого повідомлення кожного потенційного учасника групи (якщо такі відомі), так і шляхом використання засобів масової інформації. В рамках 4 T. Oldak. International experience of theoretical and practical aspects of group lawsuits. New York. TK Meganom LLC. Innovative Solutions in Modern Science. 6(42). 2020. 5 Фесик К.О. Підстава колективного позову: поняття, структура, порядок формування. Цивільне право та цивільний процес. № 2(39). 2015. С. 86-94.