Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

84 Верховним Судом так і не було надано відповіді на запитання: «чим відрізняється інститут процесуальної співучасті в цивільному процесі від колективного позову?». У свою чергу хочу відзначити, що країни романо- германської правової сім’ї у своїх історичних традиціях не мали інституту колективного позову і процесуальне право тут більшою мірою розвивалося в напрямку індивідуального захисту прав та законних інтересів осіб, а множинність учасників судового розгляду спору врегульовувалася класичним інститутом процесуальної співучасті 11 . Насправді у дрібних цивільних справах відповісти на вказане вище питання досить складно. Слід пам’ятати, що сферою колективних позовів є масове правопорушення. Не будь-які порушення, а скоріше ті, які через потенційну кількість співпозивачів та індивідуальних позовів можуть створити серйозні організаційні, адміністративні, технічні та економічні проблеми для судів та інших учасників цивільного процесу. На мою думку, колективний позов є доволі перспективним та ефективним інструментом захисту прав та інтересів значної групи осіб, особливо в справах, що стосуються захисту прав споживачів, зміни клімату та забруднення навколишнього середовища, захисту об’єктів культурної спадщини тощо. При цьому його підміна іншими інститутами цивільного процесуального права може тягнути за собою невиправдані ризики. Приміром, необхідність створення юридичної особи, яка б зібрала всіх потенційних позивачів з метою захисту їх прав у суді та подала «квазі-колективний позов», зумовлює виникнення додаткової перешкоди перед такими особами у захисті свого права та/або інтересу у вигляді невиправданих витрат сил та часу на вирішення адміністративних питань, які виникають ще до етапу подання позовної заяви. Натомість пред’явлення позову кожним з учасником тієї чи іншої спільноти в індивідуальному порядку, які б потенційно могли в сукупності подати колективний позов, може спричинити за собою суперечливість судових рішень 11 Романюк Я. М. Масовий позов: загальна характеристика, зарубіжний досвід і перспективи впровадження в Україні. Вісник Верховного Суду України. 2015. № 3. С. 35–47.