Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

139 підвищує мотивацію здобувачів освіти та забезпечує практичну спрямованість навчання. ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО Сучасний світ диктує нові вимоги до мистецтва, зокрема до хореографії, яка постійно перебуває в процесі розвитку, трансформації та пошуку нових форм вираження. У зв’язку з сучасними соціокультурними реаліями є необхідність у синтезі різних стилів танцю. Поєднання класичного, народного та сучасного напрямів в єдиному хореографічному просторі – це виклик для всіх, як для викладачів, так і для вихованців . В першу чергу, це про універсальність та комплексний підхід до викладання танцювальних дисциплін. Класичний танець – фундамент професійної хореографічної освіти для будь якого напрямку. Він формує правильну поставу, координацію, силу, витривалість і культуру руху. У комплексних постановках класична хореографія забезпечує чіткість ліній, вивірену техніку та естетичну завершеність руху. Саме класична школа надає виконавцям універсальний інструментарій, який дозволяє органічно об’єднувати різні стилі хореографії [7]. Народна хореографія – це джерело національної самобутності, емоційності та образності, вона несе в собі традиції, історичну пам’ять і ментальність народу. У поєднанні з класичним та сучасним танцем народні елементи збагачують постановки характерністю, ритмічним різноманіттям і яскравою сценічною виразністю. Таке поєднання дозволяє не лише зберігати культурну спадщину, а й осучаснювати її, роблячи близькою та зрозумілою для молодого покоління [8]. Сучасна хореографія вирізняється відкритістю до експерименту, імпровізації та індивідуального самовираження. Вона активно використовує природні рухи тіла, нестандартні пози, роботу у партері, емоційний стан виконавця. У синтезі з класичним та народним танцем сучасна хореографія