Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

173 школі загалом досить важливу роль відіграє взаємодія педагога з учнями, яка здійснюється завдяки функціонуванню системи спілкування. І саме через спілкування мотиви підлітків матеріалізуються в діяльності. Якщо цілі педагога втілилися в їх діяльність хоча б частково, можна вважати, що факт взаємодії відбувся. Зміна позиції, ставлення, проявів поведінки – це все є передумовами досягнення результативності педагогічної взаємодії [1]. Найважливішою умовою продуктивного спілкування вчителя з учнями і організації процесу спілкування між дітьми є соціально-психологічна компетентність педагога. Керуючись гуманістичними принципами міжособистісних відносин, реалізуючи у взаємодії з дітьми стратегію співпраці, вчитель задає певний «тон» і стиль спілкування. Особистісно-орієнтована взаємодія з дітьми, що протікає в рамках співпраці педагога і дитини, заснована на розумінні, прийнятті та повазі особистості дитини, породжує в ньому впевненість і особисту значимість, які роблять його більш впевненим у собі і здатним справлятися з труднощами життя. Дитина набуває здатності більш адекватно оцінювати явища навколишньої дійсності і адекватно реагувати на них, що полегшує взаємодію з оточуючими [2]. Можливими причинами складнощів у взаєминах педагогів і дітей є: 1. Авторитарний стиль керівництва, негнучкість виховання і непослідовність у відносинах з дітьми з боку педагога. Формально-вимогливе, індиферентне, «холодне» ставлення педагога. 2. Неприйняття педагогом індивідуальних особливостей дітей. 3. Особисті якості педагога: неадекватна самооцінка, низький рівень педагогічної рефлексії, емпатії і децентрації. 4. Неузгодженість сімейного та шкільного виховання. Найважливішою умовою спілкування вчителя з учнями й організації процесу спілкування між дітьми є соціально-психологічна компетентність педагога, що виражається в здатності та готовності педагога до продуктивного і конструктивного педагогічного спілкування. Конструктивне спілкування -