Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

270 Подібну позицію обґрунтовує Дж. Флавелл, який одним із перших концептуалізував метакогніцію як знання про власні когнітивні процеси та їх регуляцію, підкреслюючи її роль у перенесенні суб’єктивної впевненості у власних здібностях (зокрема креативної самооцінки) в успішну практичну діяльність [9]. Таким чином, взаємозв’язок креативної самооцінки, критичного мислення та метакогніції підкреслює, що практичне мислення функціонує у тісній єдності з когнітивно-рефлексивними компетенціями, а не як ізольована інтелектуальна здатність. У сучасних дослідженнях практичного мислення та проблемного розв’язання окреслюється нова методологічна лінія, спрямована на розробку й валідизацію коротких психометричних шкал оцінювання стилів вирішення проблем, зокрема раціонального стилю (Rational Problem-Solving Style). Такі інструменти дозволяють кількісно оцінювати схильність особистості до організованого, планованого та цілеспрямованого підходу до вирішення реальних життєвих задач, що є важливим показником практичної складової мислення [11, 12]. Запропонована методологія частково долає давню проблему обмеженої кількості емпіричних інструментів, які адекватно відображають функціонування мислення в умовах повсякденної діяльності, а не лише в лабораторних або тестових ситуаціях. Окремий напрям досліджень присвячений аналізу вікових відмінностей у практичних навичках вирішення повсякденних проблем. У межах психології розвитку та геронтопсихології показано, що з віком можуть спостерігатися зміни у співвідношенні різних когнітивних компонентів: зниження швидкості обробки інформації та творчої гнучкості компенсується зростанням ролі досвіду, рутинних стратегій і кристалізованих знань [13, 14]. Водночас низка досліджень вказує на можливе зменшення проблемно-орієнтованих і креативних стратегій у старшому віці, що має важливі наслідки для розуміння розвитку практичного мислення впродовж дорослого життя та для розробки програм когнітивної підтримки осіб пізнього віку.