Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

197 цифровому світі, забезпечуючи їх необхідними навичками для адаптації до технологічних змін та використання цифрових інструментів для професійного зростання. На основі аналізу зарубіжного наукового дискурсу, ми визначили сучасні тенденції, найкращі практики та виклики в галузі цифрової грамотності професійної освіти та навчання Європейського Союзу. Бібліотечна асоціація ALA (American Library Association) цифрову грамотність трактує як «здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології для пошуку, оцінки, створення та передачі інформації, що вимагає як когнітивних, так і технічних навичок» [1]. Як зазначає Д.Бауден (D.Bawden), цифрова грамотність виходить за межі базових навичок користування цифровими пристроями та програмним забезпеченням, вона також передбачає когнітивні та соціальні навички вищого рівня такі як: критичне мислення, вирішення проблем, комунікація та співпраця в цифровому просторі [2]. У наукових дослідження Д.Белшоу (D.Belshaw ) цифрову грамотність розглядає в кількох вимірах, які можна умовно розділити на такі категорії: функціональні навички: здатність ефективно та раціонально використовувати цифрові пристрої, програмне забезпечення та платформи; критичне мислення та оцінка : здатність оцінювати достовірність, актуальність та точність цифрової інформації та ресурсів; цифрова комунікація та співпраця : здатність ефективно спілкуватися, співпрацювати та обмінюватися інформацією за допомогою цифрових інструментів та ресурсів; с творення цифрового контенту : здатність створювати, редагувати та публікувати цифровий контент у різних форматах, таких як текст, зображення, аудіо та відео тощо; цифрова безпека та етика : здатність безпечно та відповідально орієнтуватися у цифровому світі, захищаючи свою приватність та поважаючи права інших [3].