Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

157 У молодшому шкільному віці закладаються основи емоційної стабільності, формуються навички саморегуляції, міжособистісної взаємодії, позитивного ставлення до навчальної діяльності. Водночас сучасні соціальні виклики, зростання інформаційного навантаження, зміни у форматах навчання, а також психоемоційні чинники, зумовлені умовами суспільного розвитку, істотно впливають на ментальний стан дітей. Це актуалізує необхідність наукового осмислення ментального здоров’я молодших школярів саме як педагогічної проблеми, що потребує цілеспрямованого розв’язання в освітньому процесі початкової школи. Ключові засади забезпечення психічного здоров’я дітей визначені в базових нормативно-правових актах України. Конкретизацію зазначених положень здійснено в Законі України «Про освіту» (2017) , де освіта розглядається як цілісний процес, спрямований на всебічний розвиток особистості, формування її фізичного та психічного здоров’я, а також на забезпечення безпечного й емоційно сприятливого освітнього простору. Законодавчо підкреслюється відповідальність освітніх установ за створення умов, що сприяють психоемоційному благополуччю здобувачів освіти [6]. Важливе значення для збереження ментального здоров’я молодших школярів має Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020) , у якому акцентовано увагу на необхідності формування інклюзивного, доброзичливого та підтримувального освітнього середовища. Документ передбачає впровадження системи психологічного супроводу учнів, особливо на початковому етапі шкільного навчання, що є надзвичайно важливим періодом адаптації дитини до нових соціально-освітніх умов [7]. Суттєвим кроком у напрямі державної підтримки психічного здоров’я стало ухвалення у 2025 році Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я» , який започаткував розбудову національної системи психічного здоров’я. У цьому законі особливу увагу приділено ранньому виявленню ризиків психоемоційних порушень у дітей та забезпеченню своєчасної