Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

160 педагогічний вплив має особливу силу, оскільки молодший школяр ще не володіє достатніми механізмами самозахисту, критичного осмислення оцінок дорослого та повноцінної емоційної саморегуляції [1, с. 71]. Тому комунікативна позиція вчителя (повага до гідності дитини, тон спілкування, прийняття, підтримка, емпатія) прямо впливає на рівень тривожності й самооцінку учня. Партнерський, гуманістично зорієнтований стиль взаємодії сприяє формуванню довіри, внутрішньої мотивації, позитивного ставлення до навчання. Натомість авторитарна модель спілкування, яка ґрунтується на тиску, постійному контролі, домінуванні покарань і порівнянь, породжує у дітей відчуття небезпеки та страх помилки [2, с. 34]. У результаті відбувається зміщення мотивації з пізнавальної (цікавість, потреба в успіху) на уникнення невдачі (страх осуду, страх оцінювання), що є прямим ризиком для ментального благополуччя. Навчальне навантаження як чинник ментального здоров’я важливо розглядати не лише через кількість завдань, а й через їхню психологічну «вартість» для дитини: складність, темп, обсяг нової інформації, частоту перевірок і вимоги до результату. Для молодшого шкільного віку характерна швидка втомлюваність, потреба в зміні видів діяльності, висока залежність працездатності від емоційного стану. Надмірна інтенсивність навчання, монотонність, перевантаженість домашніми завданнями, дефіцит рухової активності створюють хронічне напруження, яке може проявлятися підвищеною тривожністю, дратівливістю, зниженням концентрації та емоційним виснаженням [4]. Водночас важливо підкреслити, що негативний вплив має не тільки «багато завдань», а й невідповідність навчальних вимог віковим та індивідуальним можливостям дитини, коли учень систематично не встигає, відчуває себе «гіршим», переживає повторювані ситуації неуспіху. Саме повторюваний досвід невдачі часто стає психологічною основою шкільної тривожності та негативного ставлення до школи.