Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

162 переживає досвід визнання або відторгнення. Дружня атмосфера співпраці сприяє емоційній стабільності, формуванню соціальних умінь, розвитку емпатії та почуття належності до групи [10, с. 103]. Натомість конфліктний клімат, групова напруга, наявність соціальної ізоляції окремих учнів, прояви глузування чи прихованого булінгу створюють для дитини стійкий фон тривоги. Особливо небезпечними є ситуації, коли учень систематично переживає роль «невидимого», «неприйнятого» або «винного», адже це формує емоційне виснаження, занижену самооцінку, порушення соціальної адаптації та небажання відвідувати школу. У статті акцентовано на значенні педагогічно доцільних методів навчання як важливого ресурсу збереження ментального здоров’я молодших школярів. Зокрема, обґрунтовано ефективність інтерактивних, ігрових і рефлексивних форм роботи, які створюють умови для активної участі учнів у навчальному процесі, сприяють емоційному залученню та формуванню позитивного ставлення до навчання. Такі методи не лише активізують пізнавальну діяльність, а й знижують психоемоційне напруження, формують атмосферу довіри та підтримки, стимулюють розвиток комунікативних і соціальних навичок. Особлива увага приділяється рефлексії як педагогічному інструменту усвідомлення молодшими школярами власних емоцій, переживань і досвіду навчальної діяльності. Рефлексивні практики сприяють розвитку емоційної грамотності, формуванню здатності до самоспостереження та усвідомленого ставлення до власного психоемоційного стану, що є важливою умовою підтримки ментального благополуччя дитини. Узагальнюючи викладене, можемо зробити висновок, що педагогічний аспект проблеми ментального здоров’я молодших школярів полягає не лише в реагуванні на вже наявні труднощі чи кризові прояви, а передусім у створенні превентивних педагогічних умов, спрямованих на забезпечення психоемоційного комфорту та гармонійного розвитку особистості дитини.