Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

235 ліквідовували проблему нерівності, а радше створювали новий рівень соціальної селекції, у якому «блат» поєднувався з матеріальними можливостями. Практики «блату» у сфері житлового забезпечення мали глибокі соціальні наслідки. По-перше, вони підривали довіру до декларованих принципів соціальної справедливості та рівності. По-друге, сприяли формуванню тіньових норм поведінки, за яких успіх у вирішенні житлових проблем асоціювався не з дотриманням правил, а з умінням «налагоджувати зв’язки». Житловий «блат» виступав важливим елементом адаптації населення до умов дефіцитної економіки, але водночас закріплював структурні деформації радянської системи розподілу. У довгостроковій перспективі ці практики сприяли ерозії легітимності радянських інститутів і формуванню стійких моделей неформальної поведінки, які збереглися й у пострадянський період. Особливе місце серед форм «блату» посідав так званий номенклатурний «блат». Партійно-державна номенклатура посідала виняткове місце у радянській соціальній структурі, виступаючи водночас носієм політичної влади, адміністративного ресурсу та доступу до дефіцитних матеріальних і символічних благ. Сам термін «номенклатура» позначав перелік ключових посад, призначення на які здійснювалося або контролювалося партійними органами, однак у соціально-історичному вимірі він охоплював значно ширше коло осіб — від вищого керівництва до середньої управлінської ланки. Номенклатура не була однорідною групою: її внутрішня ієрархія визначалася рівнем посади, близькістю до центрів ухвалення рішень, тривалістю партійної кар’єри та ступенем лояльності до чинного керівництва. Саме в межах цієї ієрархічної структури формувався специфічний різновид «блату» - номенклатурний «блат», який суттєво відрізнявся від повсякденних неформальних практик пересічних громадян [5, с.289]. Привілейоване становище номенклатури закріплювалося не лише неформально, а й через цілу систему інституційних механізмів. До них належали спеціальні розподільники, відомчі магазини, закриті санаторії та будинки відпочинку, спецполіклініки,