Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

32 трансформації фінансово-економічних механізмів її функціонування особливого значення набуває формування та реалізація ефективної державної кадрової політики. Кадровий потенціал виступає визначальним ресурсом системи охорони здоров’я, адже саме від професійної підготовки, мотивації та ефективності використання людських ресурсів залежить якість надання медичних послуг і стійкість функціонування закладів охорони здоров’я. Водночас кадрова сфера тривалий час залишалася однією з найбільш проблемних, що проявляється у дефіциті медичних кадрів, нерівномірному їх розподілі, високому рівні професійного вигорання та обмежених можливостях кар’єрного розвитку. Державна кадрова політика у сфері охорони здоров’я розглядається як цілеспрямована діяльність органів публічної влади щодо формування, розвитку та раціонального використання людських ресурсів галузі з урахуванням стратегічних цілей соціально-економічного розвитку держави. Вона охоплює систему принципів, механізмів і інструментів, спрямованих на регулювання кадрових процесів на макро-, мезо- та мікрорівнях публічного управління [1, c. 168]. У науковому дискурсі поняття кадрової політики тісно пов’язується з категорією публічного управління, що передбачає поєднання державного регулювання та автономії суб’єктів господарювання. У сфері охорони здоров’я це проявляється у переході від жорстко централізованої адміністративної моделі управління до більш гнучкої системи, заснованої на принципах децентралізації, контрактних відносин і стратегічного менеджменту. На відміну від традиційної адміністративної логіки управління персоналом, яка зосереджується переважно на дотриманні нормативних вимог, формальному контролі та кількісному забезпеченні кадрами, стратегічно орієнтована HR-логіка розглядає людські ресурси як ключовий нематеріальний актив системи охорони здоров’я. У межах HR-підходу акцент переноситься з процедурного адміністрування на розвиток професійних компетентностей, мотивацію, лідерський потенціал і залученість персоналу до досягнення