Криворучко, Сергій. Рекрутинг персоналу. Від азів до професійності – К.: Гнозіс, 2023. – 692 с.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕКРУТИНГОВИХ СТРУКТУР 617 Кількість первинних ре- зультативних переговорів кожного рекрутера з відпо- відними розшукуваними спеціалістами + + + … + Кількість співбесід кож- ного рекрутера з відповід- ними кандидатами з пер- винного списку розшукува- них фахівців + + + … + Кількість фахівців, які були рекомендовані рекру- терами роботодавцям як кандидати на заміщення відповідних вакантних по- сад + + + … + Кількість завдань, які були поставлені рекрутерами дослідникам (ресьорчерам) щодо визначення відкри- тих персональних даних та відомостей про поточні по- сади «сегментних» спеціа- лістів у відповідних «сегме- нтних» компаніях + + + … + Параметри результатів діяльності підрозділу дослідників (ресьорчерів) Кількість «сегментних» фахівців, за якими визна- чені відкриті персональні дані та відомості про їхні поточні посади у відповід- них «сегментних» компа- ніях + + + … + Відразу звернемо увагу, що наведені в таблиці 20 (див. стовпчик 1) найменування базових контрольних параметрів, крім зазначених показників ефективності відповідних функціональних підрозділів і відповідних співробітників, можуть також включати інші контрольні параметри. Загальний перелік оцінюваних показ- ників результативності кожне рекрутингове агентство розробляє для себе індивідуально, тому може доповнювати наведений базовий перелік іншими необхідними характеристиками. Одночасно кожна рекрутингова компанія також на свій розсуд установлює відповідний регламент контролю (порядок і пе- ріодичність — щоденно, щотижнево, щомісячно, …, щорічно) приз- начених для оцінки параметрів визначення результативності відпо- відних співробітників і підрозділів агентства (див. стовпчики 2– 7 табл. 20). Обґрунтування вибору того чи іншого порядку оброблення та періодичності вимірювання відповідних контрольних параметрів