Proceedings of the International scientific and practical conference ―Future of science, digital technologies and cultural transformations‖ (July 21-23, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. - Seoul, Republic of Korea, 2025. - 102 p.

29 управлінську, педагогічну, психологічну, соціально-правову та фінансово- економічну складові, що дає змогу ефективно реалізовувати управлінські функції та забезпечувати сприятливе середовище [6]. Сучасні вимоги до керівника передбачають знання принципів менеджменту й маркетингу, залучення педагогів, батьків, партнерів, створення інноваційних моделей роботи, оновлення змісту освіти, підвищення кваліфікації з урахуванням міжнародного досвіду. Його управлінська діяльність охоплює планування, прогнозування, організацію, мотивування, комунікацію, прийняття рішень, контроль – із фокусом на координації, а не безпосередньому виконанні завдань. Л. І. Євенко підкреслює, що управління є багатозначним поняттям: функція в межах організації, професійна діяльність і галузь знань. Завдяки цій багатогранності воно забезпечує узгодженість і спрямованість компонентів організації на досягнення спільної мети [2]. Ефективне управління передбачає здатність до адаптації, рефлексії та розвитку. Саме від управлінських рішень, підходів до планування, взаємодії та підтримки ініціатив залежить, чи стане проєктна діяльність частиною повсякденної практики. Поняття «організація» розглядається як спільнота людей, як процес управління елементами та як ступінь впорядкованості. Р. Дафт визначає її як соціальне утворення зі структурою, підпорядкованою місії, що розкриває цільові орієнтири, сферу діяльності, філософію та можливості. Основні ознаки організації – взаємодія із зовнішнім середовищем, використання ресурсів, внутрішня структура та культура. Саме організаційна культура впливає на ефективність роботи, охоплюючи систему спільних цінностей, норм, уявлень, формуючи психологічний клімат. У праці Нідізієвої організаційна культура визначається як система з особистісно-когнітивної, аксіологічної, комунікативно-мотиваційної та діяльнісно-поведінкової компонент. Едгар і Пітер Шейн підкреслюють важливість партнерських стосунків із колегами, сприйняття їх як особистостей