Proceedings of the International scientific and practical conference ― Safiye Ali Forum: Women, Science & Society‖ (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. - Istanbul, Turkey, 2025. — 57 p.

32  Провести рефлексію. Такі завдання не лише закріплюють математичні знання, а й розвивають критичне мислення, мовлення, самостійність і навички командної роботи. Саме ці якості лежать в основі компетентнісного підходу, орієнтованого на гармонійний розвиток особистості молодшого школяра. Застосування візуалізації відіграє ключову роль у формуванні математичної компетентності. Завдяки візуальним моделям абстрактні поняття стають зрозумілими й ближчими до дитячого досвіду. Діаграми, схеми, малюнки допомагають учням краще усвідомити структури, відношення, закономірності — і, що важливо, сприяють більш стійкому засвоєнню матеріалу. Розкриваючи методичні аспекти викладання математики, Білецька Л.С. та Стасів Н.І. акцентують увагу на сюжетних задачах як важливому засобі формування математичної, логічної та комунікативної компетентностей учнів. У своїй роботі дослідниці обґрунтовують ефективність поетапного формування загальних умінь розв’язувати задачі, вказуючи на необхідність добору відповідних методів, прийомів та інтерактивних технологій відповідно до цілей НУШ [4, с. 30]. Уроки супроводжуються схемами, малюнками, таблицями, що допомагає молодшим школярам краще засвоїти інформацію. Приклад № 5 Задача з візуалізацією: "У Марійки було 5 яблук, вона дала 2 Олі. Скільки залишилось?"  Учні фарбують 2 з 5 яблук, бачать залишок.  Записують приклад: 5 – 2 = 3. Застосування візуалізацій дозволяє адаптувати складний матеріал до рівня сприйняття дитини, а також робить навчання більш сучасним і компетентнісно орієнтованим. Роль учителя