Proceedings of the International scientific and practical conference ― Safiye Ali Forum: Women, Science & Society‖ (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. - Istanbul, Turkey, 2025. — 57 p.

54 емоції. Такий підхід дозволяє своєчасно коригувати програму і забезпечувати її відповідність реальним потребам дітей [3, с. 115]. Інтерпретація мульттерапії в практичній діяльності психолога закладу дошкільної освіти вимагає методичного підходу. Для цього необхідно ретельно підбирати мультсеріали з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей, робити детальний аналіз змісту серій, виявляти основні емоційні теми, проблематику та потенційні тригери. Після перегляду кожної серії психолог повинен проводити цілеспрямоване обговорення сюжету та емоційних станів персонажів, допомагаючи дітям висловити свої думки та почуття, співставити з власним досвідом, формувати навички емпатії і саморефлексії. Практичні заняття з рольовими іграми, малюванням і творчими вправами дозволяють закріпити отримані знання та сприяють більш глибокому усвідомленню емоційних реакцій [4, с. 150-155]. Таким чином, мульттерапія виступає як дієвий інструмент психолого- педагогічної підтримки дітей дошкільного віку, адаптований до сучасних умов цифрової реальності та викликів часу. Її системне застосування може суттєво підвищити ефективність психокорекційної роботи та сприяти формуванню гармонійної, соціально адаптованої особистості [1, с. 250]. Мульттерапія є сучасним, ефективним і науково обґрунтованим психокорекційним методом, що має вагоме значення для розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку. Застосування мульттерапії забезпечує суттєве підвищення психологічного благополуччя малят, сприяє їхній успішній соціальній адаптації та формуванню емоційної стійкості — ключових складових гармонійного особистісного розвитку. Результати дослідної роботи з дітьми віком від 3 до 7 років підтверджують значне зниження рівня тривожності та страхів, підвищення здатності розпізнавати, усвідомлювати і вербалізувати власні емоції, а також покращення міжособистісних комунікативних навичок. Практичні спостереження свідчать про позитивні зміни в поведінкових реакціях дітей, посилення їхньої соціальної взаємодії та формування основ психологічної саморегуляції. Ураховуючи природну