Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

107 можливість вивчити властивості, якості предметів, а практичне пізнання функцій, призначення предметів дає змогу розвинути мислення. Така інтеграція, при розв‘язанні різноманітних завдань, дає можливість дітям до самовираження, творчості та імпровізації. Також діти усвідомлюють, що найкращий спосіб засвоїти інформацію – це самостійно її відкрити. З метою розкриття підходу «навчання через гру» використовую ігри з конструктором LEGO. LEGO - це сучасний засіб навчання дітей, що відповідає запитам на самовираження і освітнім завданням. Впровадження LEGO у освітній процес робить його більш привабливим для дитини, сприяє багатогранному розвитку особистості і спонукає до самонавчання надалі. Протягом впровадження підходу «навчання через гру» визначили значні переваги, які відбуваються під час виховання та розвитку дітей: навчання стає цікаве, діти бачать зв‘язок з життям; використовують отримані знання у повсякденному житті; розвивається критичне мислення, логіка та вміння вирішувати проблемні ситуації; набувають впевненості у своїх силах; вчаться комунікації та командній роботі; легко дають відповідь на відкриті запитання; розвивається креативний підхід до діяльності; підготовлені до технологічних інновацій. При формуванні логіко-математичних понять звертаємо основну увагу на ті види діяльності, що найбільш сприяють розумовому розвитку дитини. Саме тому, під час логіко – математичного розвитку, впроваджуємо в гру різні проблемні ситуації, завдання з елементами пошуку, задачі-загадки, задачі- жарти, задачі з казковим сюжетом. А з конструктором LEGO ми можемо вивчати такі поняття як: рівність та не рівність; кількість (стільки – скільки, порівну, більше, менше); величину (довший, коротший, ширший, вужчий, однакові (рівні)), використовуючи прийоми накладання і прикладання; порівнюємо два предмети за допомогою третього – умовної мірки; порівнювати предмети за виділеною ознакою; геометричні фігури, обстежуючи їх дотиково – руховим та зоровим способом; орієнтування в просторі – розкладаючи за вказівками правою чи лівою рукою, зліва направо; визначаємо