Розділ 2. Літературний та музичний фольклор у спадщині М. Аркаса

15 надія», пісні «Ой, Романе», «Сяк так до вечора», «По садочку ходжу», «У куми п’ють», «Ой, на горі, на горі» та інші [12; С.4 – 5]. М.Аркас готував свою першу книжку пісень (1879 – 1890 рр.), записних, як він казав, «від народу». У цій копіткій праці його помічниками були дружина Ольга Іванівна, донька Оксана й онук Миколка. Слова народної пісні «Наступила чорна хмара» М.Аркас записав іще в студентські роки з уст Марка Кропивницького. Пісня стала заспівом до майбутньої збірки. Поділився Аркас сокровенним і з Ніщинським. Петро Іванович схвально підтримав його намір і подарував учневі три народні перлини: «Ой, на горі, та буйний вітер», «Віють вітри, та ще й буйнесенькі», «Ой, п’є, козак, п’є». У записнику, з яким Аркас ніколи не розлучався, в графі «Де саме пісня записана» зазначено: «Від М.Л. Кропивницького», «Від П.І. Ніщинського». Микола Миколайович Аркас мандрував селами Миколаївщини, Херсонщини і Полтавщини, записував слова та мелодії народних пісень. Протягом кількох років їх було зібрано 400 [7; С.474 – 475]. Він сподівався, що спроба дослідження палітри південноукраїнських фольклорних надбань у загальноукраїнському контексті культури сприйметься як вкрай слушна і своєчасна справа [10; С.78]. Коли 1908 року видавництво «Українська муза» надіслало Аркасові анкету з питанням «Коли почали писати і який Ваш перший український твір?», Микола Миколайович відповів: «Ще у 1870 році вірші і записи пісень» [7; С.475]. Аркас надсилає своєму давньому другові, фольклористові та історику Василю Доманицькому листа: «Маю надрукувати цього року перші 10 пісень із 400, що зібрані мною та дочкою моєю, та не надумав ще, під якою назвою і де друкувати. Чи не віддати їх Ідзиковському? Корейво дуже набивався із своїми послугами. Як Ви порадите?». Василь Миколайович тяжко хворів, тому відповідь затрималася [7; С.475].