Розділ 2. Літературний та музичний фольклор у спадщині М. Аркаса

17 Ой, не так цар, ой, не так цар, Як царева мати, Хоче нами, козаками Турка звоювати. Ой, ти ж нами, козаками, Турка не звоюєш, Тільки ж нами, молодими, Орлів нагодуєш. Звісно, пісню пропонувалося вилучити. Із другої частини «Збірника» Коссовичу не сподобалися «Через мій перелаз», «Терниця», «У неділю пила». Засвербіло цензору в носі від таких рядків пісні «Ой, ходила молода дівчина»: Беруть, беруть козаченька Та й у солдати. Гей, чи мені заміж вийти, А чи гуляти? Таким чином, цензурний комітет із представленого Аркасом «Збірника» вилучив 10 пісень: 6 – із першої частини та 4 – із другої. Решту, що «не являли собою нічого тенденційного», дозволялося друкувати [7; С.476 – 477]. Здавалося б, важелезний камінь, що лежав на перепоні друкування пісень, зрушено з місця. Але то тільки здавалося… Місцеві видавництва, та й київські «Збірника» до друку не брали. 20 лютого 1892 року довелося Аркасові скидати шапку перед московським нотовидавцем Гутхелем: «Вельмишановний пане, Олександре Богдановичу. Надсилаю Вам дві цензуровані збірки малоросійських пісень. Мені б хотілося, щоб вони були видані добре і красиво на зразок збірок Лисенка, у кожній збірці по 40 пісень. Але цензура не допустила в одній 6, а в другій 4 пісні, а тому, як мені здається, слід видати по 35 пісень в кожній, для чого одну з пісень другої збірки треба перенести до першої. Готуючи 3-ю і 4-у збірки, я буду старатися, щоб у кожній з них виходило по 35 пісень. Прошу також не