Криворучко, Сергій Оцінка результативності персоналу від звичайної до наукової. Визначення та порівняльний аналіз детермінованих і стохастичних підходів – К.: ЛАТ & К, 2020.

55 зазначеному часовому інтервалі вимірювання лягає в основу роз- рахунку всіх масштабованих (приведених) детермінованих і стоха- стичних характеристик підгруп СЗ-Д і СЗ-С середніх показників (мір центральних тенденцій), підгруп ДРВ-Д і ДРВ-С діапазонів розкиду і відхилень (мір розкидань), а також підгруп ФТЗ-Д і ФТЗ-С форм або тенденцій змін (мір властивостей) виміряних значень, подібних за порядком розрахунку немасштабованим характеристи- кам, наведеним в таблиці 3. Відповідні масштабовані характеристи- ки можуть бути використані для оцінки середнього рівня ( IC-mean ), рівня розкиду ( IC-dispersion ) в минулому і одночасно середнього рівня ( IC-mean ), рівня розкиду ( IC-dispersion ) та рівня тенденцій змін ( IC-change ) ступеня продуктивності в майбутньому різних співробітників, що працюють у різних умовах ( IC-d-condition ) за різними напрямками діяльності ( IC-d-direction ), згідно з наведени- ми вище в пп. 1-3 загальними висновками стосовно доцільності практичного використання детермінованого і стохастичного оціню- вання ступеня продуктивності персоналу. Одночасно використання зазначеного масштабування відкри- ває також перспективу визначати продуктивність не лише окремих співробітників, а й груп співробітників, що працюють у різних умо- вах ( IC-d-condition ) за різними напрямками діяльності ( IC-d- direction ). 5. Для досягнення прийнятної точності (як правило, при умов- ній точності , рівні довірчої ймовірності та умовному співвідношенні стандартного відхи- лення та математичного сподівання ) оцінки математичного сподівання стохастичної підгрупи СЗ-С середніх показників (мір центральних тенденцій) виміряних значень у мину- лому та одночасно в майбутньому різних співробітників, що працю- ють в однакових або в різних умовах ( IC-e-condition та IC-d- condition ) за однаковими або за різними напрямками діяльності ( IC-e-direction та IC-d-direction ), необхідно, щоби розмір вибірки виміряних значень складав ≥ 16 (дивись таблицю 5). Виходячи з наведеного, досягнення зазначеної мінімально необхідної точності є можливим за 1 рік і 4 місяці (при вимірюванні показників результативності персоналу 1 раз на місяць), або – приб- лизно за майже 4 місяці (при вимірюванні показників результатив- ності персоналу 1 раз на тиждень), або – приблизно за 3 тижні (при вимірюванні показників результативності персоналу 1 раз на день). Зазначений аналіз переконливо ілюструє необхідність саме щоден- ного вимірювання результативності персоналу. При цьому звернемо РОЗДІЛ 4 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДЕТЕРМІНОВАНОГО І СТОХАСТИЧНОГО ПІДХОДІВ