Криворучко, Сергій Оцінка результативності персоналу від звичайної до наукової. Визначення та порівняльний аналіз детермінованих і стохастичних підходів – К.: ЛАТ & К, 2020. – 72 с.

57 РОЗДІЛ 5 РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СТОХАСТИЧНОГО ПІДХОДУ Розділ 5. Результати практичного застосування стохастичного підходу при оцінюванні ступеня продуктивності персоналу Можливість практичного використання об’єднаної сукупності стохастичних показників ОССП було перевірено на оцінці персо- налу чотирьох компаній різних сегментів ринку (страхової, FMCG, телекомунікаційної і рекрутингової компаній) за різними показниками продуктивності, за різними об’ємами вибірок показ- ників результативності персоналу та за різними частотами вимі- рювання значень показників продуктивності. Не прив’язуючись до конкретної сегментної спеціалізації ком- паній та до їхніх назв, а також до назв показників результативно- сті персоналу, що були обрані для вимірювання відповідними сег- ментними компаніями, проаналізуємо результати використання ОССП при різних об’ємах вибірок та при різних частотах вимі- рювання значень показників результативності персоналу для кожної з чотирьох компаній. За результатами проведеного аналізу було встановлено наступне: - Для компанії №1 (страхова компанія): при вибірці розміром в 36 показників з частотою вимірювання показників результатив- ності один раз за підсумками календарного місяця (тобто при вибірці в 36 місячних показників по одному показнику результа- тивності діяльності персоналу на місяць протягом 3 років) було визначено всі показники ОССП для кожного з 11 аналізованих спеціалістів. За результатами аналізу показників ОССП персоналу ком- панії №1 визначена досить низька стабільність виміряних показ- ників продуктивності персоналу, а саме: значення коефіцієнтів варіації замість прийнятних (допустимих) значень стабільності 10 ÷ 15% коливались від 45,64% до 591,61% при середньому зна- ченні коефіцієнту варіації 192,29% для всіх 11 оцінених співро- бітників. Серед 11 виміряних значень коефіцієнтів варіації жоден показник (жоден співробітник) не мав рівнів у межах допустимих границь стабільності (10 ÷ 15%). Одночасно додатково визначена досить низька точність оцін- ки виміряних показників продуктивності персоналу компанії №1 (в тому числі як наслідок уже зазначеної низької стабільності), а