Криворучко, Сергій. Рекрутинг персоналу. Від азів до професійності – К.: Гнозіс, 2023. – 692 с.

240 С.В. КРИВОРУЧКО РЕКРУТИНГ ПЕРСОНАЛУ Рис. 22. Емпірична залежність відносної результативності ∆ різних методик відбору персоналу від відносних професійних якостей ∆ розшукуваного спеціаліста На рисунку 22 цифрою 1 позначено графік залежності відносної результативності ∆ від відносних професійних якостей ∆ підібраного спеціаліста з використанням методики ЗВС, ци- фрою 2 — з використанням методики ГРВС, цифрою 3 — з викори- станням методики ГТВС, цифрою 4 — з використанням методики ОГВС. Як випливає з аналізу наведених на рисунку 22 графіків віднос- ної результативності ∆ кожної із чотирьох методик відбору фа- хівців, найбільш ефективними (тобто з показником відносної ре- зультативності ∆ > 0,7) методиками відбору висококваліфіко- ваних спеціалістів (тобто з показником відносних професійних яко- стей ∆ > 70 %) слід уважати методики об’єднаного глибинного відбору робітників (з максимально високим показником ∆ — графік 4), глибинного тестового відбору персоналу (із середньо - ви- соким показником ∆ — графік 3) і глибинного рекомендацій- ного відбору фахівців (з мінімально високим показником ∆ — графік 2), а найменш ефективною — методику звичайного відбору персоналу (графік 1). Водночас, як випливає з аналізу даних, наве- дених у таблиці 6, методики ОГВС, ГТВС і ГРВС є високовитрат- ними (ОГВС — максимально високовитратною, ГТВС — середньо - високовитратною і ГРВС — мінімально високовитратною) як із то- чки зору фінансових, так і з точки зору часових витрат, а методика ЗВС навпаки — найменш витратною і за фінансовими, і часовими показниками. Для всіх методик відбору фахівців, як і для методик