Криворучко, Сергій. Рекрутинг персоналу. Від азів до професійності – К.: Гнозіс, 2023. – 692 с.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОШУКУ ТА ПІДБОРУ ПЕРСОНАЛУ 397 тону взаємовідносин, які прийняті в компанії роботодавця. Зрозу- міло, що обраний тон проведення інтерв’ю не має містити навіть на- тяку рекрутера на приниження й образи кандидатів, так само як і на підлещування та підлабузництво рекрутера до претендентів. У будь - якому разі тон розмови під час інтерв’ю має відповідати од- ному з головних принципів професійності — відповідальності за ре- зультати проведеного інтерв’ю. Після власного відрекомендування рекрутер повинен уважно вислухати відрекомендування кандидата, який теж має чітко на- звати своє ім'я та прізвище, а також назву посади та назву компанії його поточної роботи (у разі наявності такої роботи). У деяких випа- дках під час взаємного знайомства працюючі претенденти можуть замовчувати назву поточної посади й особливо назву компанії своєї поточної роботи. Таке замовчування здебільшого пов’язане із ще не сформованими на початку співбесіди довірчими відносинами між кандидатами та рекрутером та із ще не сформованою достатньою впевненістю кандидата в збереженні рекрутером необхідного рівня конфіденційності змісту інтерв’ю. У разі замовчування претенден- том назв його посади й місця роботи рекрутер не повинен наполя- гати на отриманні такої інформації під час взаємного знайомства — обов’язкове отримання такої інформації від кандидата рекрутер може перенести на другу частину проведення інтерв’ю, тобто під час реалізації змістовного блоку співбесіди. Під час проведення всього інтерв’ю рекрутер має безпомил- ково пам'ятати ім’я та прізвище кандидата, а також бажано назву посади, яку наразі обіймає претендент, та назву компанії його пото- чної роботи, безумовно, якщо ці назви були претендентами проголо- шені. Здебільшого взаємні вітання та знайомство рекрутера й пре- тендента під час проведення фактичного (« face to face ») спілку- вання супроводжується взаємним обміном бізнес - картками (візит- ками). Зрозуміло, рекрутер має бути заздалегідь забезпечений необ- хідною кількістю (бажано не менше 10 одиниць) власних візитних карток як однієї зі складових матеріалів, підготовлених до особистої зустрічі з відповідальними кандидатами. Дані візитки можуть бути передані рекрутером не тільки особисто кандидату, але через нього та за його проханням або згодою іншим розшукуваним фахівцям, які потенційно можуть бути зацікавлені в поточній чи в інших ва- кантних посадах роботодавця чи рекрутингової компанії. Зрозу- міло, що під час проведення дистанційного інтерв’ю обмін візит- ними картками (інформацією, яка наведена у візитних картках) між рекрутером і претендентом здійснюється в електронному вигляді