Криворучко, Сергій. Рекрутинг персоналу. Від азів до професійності – К.: Гнозіс, 2023. – 692 с.

434 С.В. КРИВОРУЧКО РЕКРУТИНГ ПЕРСОНАЛУ на відповідних кандидатів. Визначення (3) порядку, форми та термінів отримання від осіб - рекомендодавців характеристик на відповідних кандидатів має полягати в послідовному (3 - 1) визначенні рекрутером порядку його взаємодії з особами - рекомендувачами, у (3 - 2) визначенні форми на- дання цими особами рекомендацій на кандидатів та у (3 - 3) визна- ченні максимально прийнятних для сторін термінів підготовки ре- комендувачами відповідних характеристик на претендентів. Визначення (3 - 1) рекрутером порядку його взаємодії з рекоме- ндодавцями, як правило, передбачає обрання рекрутером найбільш прийнятних підходів в організації його комунікацій з особами - реко- мендодавцями серед загальної сукупності можливих підходів, до яких, зокрема, можна віднести такі: • прямі комунікації рекрутера з рекомендодавцями; • комунікації рекрутера з рекомендодавцями через відповід- ного претендента; • комунікації рекрутера з особами - рекомендодавцями через іншого посередника (не претендента). Обираючи один або одразу декілька із зазначених підходів, рекрутер у першу чергу має прагнути отримати від рекомендодавців максимально повне й точне освітлення раніше визначених рекруте- ром остаточно обраних ключових рекомендаційних характеристик претендентів. Як правило, максимально результативним із точки зору такого освітлення (ураховуючи можливість оперативного уточ- нення рекрутером у рекомендодавців усіх необхідних деталей тих чи інших ключових характеристик кандидатів) варто розглядати саме прямі, тобто без посередників, комунікації рекрутера з рекоме- ндодавцями. Комунікації з рекомендодавцями через посередників (чи то претенденти, чи то інші особи — не кандидати) рекрутеру слід обирати виключно в разі неможливості встановлення прямих комунікацій із рекомендодавцями. Звернемо увагу, що навіть у разі отримання рекрутером від кандидатів відповідних письмових хара- ктеристик (рекомендаційних листів тощо), заздалегідь підготовле- них рекомендодавцями (можливість отримання таких рекоменда- цій, зокрема, передбачено під час презентації професійних характе- ристик кандидата, що було детально проаналізовано раніше — див. крок B3.2 безпосереднього проведення співбесід із кандидатами), рекрутер має завжди прагнути залишити за собою право на отри- мання прямих комунікацій із відповідними рекомендодавцями для уточнення вже наданих ними письмових рекомендацій на відповід- них претендентів. Рекрутер має завжди пам’ятати, що письмові ре- комендації на кандидатів, що передані рекрутеру самими претенде- нтами, можуть далеко не завжди містити повну інформацію про