Криворучко, Сергій. Рекрутинг персоналу. Від азів до професійності – К.: Гнозіс, 2023. – 692 с.

524 С.В. КРИВОРУЧКО РЕКРУТИНГ ПЕРСОНАЛУ Розділ 3. Організація діяльності зовнішніх рекрутингових агенцій і внутрішніх рекрутингових підрозділів Зрозуміло, що реалізація розглянутих вище технологій пошуку та відбору персоналу може бути частково або значною мірою реалі- зована із залученням відповідних елементів штучного інтелекту (складних програмно - технічних комплексів), але з обов’язковим за- лученням відповідних спеціалістів, які залежно від обраного робо- тодавцем виду рекрутингу фахівців будуть (у разі реалізації виду РВР) або не будуть (у разі реалізації виду РЗР) структурно входити до складу компанії — замовника персоналу. Від моменту народження рекрутингу та впродовж перших двох десятиріч ХХІ ст. результативність рекрутингу персоналу виріша- льним чином продовжувала залежати від рівня професійності саме рекрутерів — «живий» рекрутинг персоналу був і певний час буде залишатися основним засобом ефективного пошуку та підбору пот- рібного роботодавцям персоналу. Водночас сучасний «живий» рек- рутинг уже важко уявити без використання тих чи інших елементів високих електронних технологій — чи то високошвидкісні програ- мно - апаратні системи, широко розгалужені соціальні мережі, чи то високоінтелектуальні роботизовані комплекси вироблення рішень. Вочевидь, що перспективи посилення та врешті - решт значного пе- реважання позицій «віртуального» над позиціями «живого» рекру- тингу є однозначно очевидними. Значна перевага «віртуального» рекрутингу над «живим» залишається тільки питанням часу. Безпе- речно, «живий» рекрутинг буде залишатися, але його частка в зага- льному процесі пошуку та підбору персоналу буде істотно зменшу- ватися. Водночас, безперечно, що наповнення та управління «вірту- альним рекрутингом буде залишатися в управлінні «живої» складо- вої пошуку та підбору персоналу — за професіоналами в галузі рек- рутингу. Практична неможливість у найближчі роки, а ймовірно, і десяти- річчя абсолютно повністю замінити «живий» пошук і підбір персо- налу «віртуальним» рекрутингом вимагає продовжувати приділяти значну увагу глибокому аналізу невіртуальної організації діяльно- сті фактичних внутрішніх і зовнішніх рекрутерів. Діяльність внут- рішніх співробітників - рекрутерів (або внутрішніх рекрутингових підрозділів), що входять до складу компаній — замовників персо- налу, та зовнішніх спеціалістів із рекрутингу (або рекрутингових агенцій), що напряму не підпорядковані підприємству роботодавця, мають багато спільних та одночасно багато відмінних організацій- них характеристик. Далі більш детально проаналізуємо основні