Криворучко, Сергій. Успіх в бізнесі. Від нуля до мільйонів. – К.: ЛАТ & К, 2018. – 464 с., іл.

391 РОЗДІЛ 4. ІНСТАЛЯЦІЙНА ФАЗА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – розробка та впровадження систем контролю результативності управління персоналом ; – інше . Усі названі завдання однаково важливі й вирішальні для максимально ефективного стимулювання діяльності найманого персоналу . Бізнесмен повинен приділяти максимальну увагу успішному здійсненню кожного з усіх без винятку наведених заходів . На практиці , особливо на початковому етапі підприємницької ді - яльності , серед усіх заходів щодо управління персоналом найбіль - ше труднощів у бізнесмена , як правило , викликає правильний ви - бір системи мотивації найманих працівників , у першу чергу , захо - дів з реалізації та впровадження системи матеріального стимулю - вання як одного з найбільш вагомих важелів підвищення професій - ної ефективності персоналу . Здебільшого , матеріальне стимулювання співробітників реалізу - ється підприємцем шляхом впровадження різних за визначенням розміру форм грошової винагороди ( далі – форм оплати праці ) най - маних фахівців . Найчастіше бізнесмени використовують такі , ко - ротко описані нижче , п ' ять основних форм оплати праці , що засто - совуються для різних категорій персоналу на різних етапах розвит - ку бізнесу підприємця . Форма І оплати праці – « чистий оклад ». Така форма оплати праці є найпростішою як для розрахунку , так і для практичного використання , формою заробітної плати ( ЗП ), яка складається тільки з чітко фіксованої ( сталої , константи ) оклад - ної частини ЗП , призначеної підприємцем , тобто : ЗП = оклад (constant) = constant. Як правило , форма I оплати праці застосовується підприємцем для тих співробітників , що безпосередньо зайняті у розробці та ви - робництві товарів та / або послуг , що просуваються на ринку ( підгру - па I-1 – виробничий персонал ), а також для тих , що не зайняті ані в процесі виробництва , ані в процесі продажів відповідної продук - ції , але безпосередньо відповідають за забезпечення цих процесів ( підгрупа I-2 – персонал із забезпечення ). До підгрупи I-1 виробничого персоналу здебільшого відносять найманих фахівців з виробництва , в тому числі , робітників , фахів - ців інженерно - технічного складу , технологів , конструкторів , роз - робників усіх без винятку видів продукції ( товарів та / або послуг ), що виводиться підприємцем на ринок . Цей перелік фахівців у жод - ному разі не обмежується співробітниками , що виробляють матері - альні види продукції . До фахівців з виробництва треба зарахувати