Криворучко, Сергій. Успіх в бізнесі. Від нуля до мільйонів. – К.: ЛАТ & К, 2018. – 464 с., іл.

392 С . В . КРИВОРУЧКО УСПІХ В БІЗНЕСІ весь персонал , що безпосередньо задіяний у створенні товарів та / або послуг . Так , наприклад , до виробничого персоналу також від - носяться розробники програмних продуктів у софтверних компані - ях , банківських продуктів і послуг у банківських установах , реклам - ної продукції в рекламних компаніях , дизайнерських проектів у ди - зайнерських компаніях тощо . У свою чергу , до підгрупи I-2 персоналу із забезпечення , як пра - вило , відносять співробітників адміністративно - господарських груп , персонал юридичних , фінансових , маркетингових та реклам - них підрозділів , а також фахівців кадрових служб , I Т - фахівці тощо . Однією з основних переваг форми I оплати праці найманого персо - налу , безумовно , є її очевидна простота ( перевага I-1). Часто оклад як єдину складову форми оплати праці бізнесмен встановлює спочатку для кожної посадової категорії співробітників і переглядає досить рід - ко , як правило , не частіше одного , рідше – двох разів на рік . Додатково до переваги I-1, раціональне використання форми I « чистого окладу » може значно « прив ' язати » відповідного « окладно - го » співробітника до бізнесу підприємця , викликати його певну за - цікавленість у постійному професійному зростанні ( перевага I-2). Таке раціональне стимулювання « прив ' язування » та зацікавленос - ті персоналу може забезпечуватися за рахунок щорічного збільшен - ня « чистого окладу » співробітника пропорційно тривалості його ро - боти в компанії та якості виконання ним професійних обов ' язків . Крім того , чітко встановлений розмір « чистого окладу », зрозумі - ло , за умови його відповідності ринковим аналогам і , водночас , сво - єчасної виплати , сприймається найманим персоналом як гарантія стабільності компанії , що , в свою чергу , буде ще однією з найваж - ливіших умов скорочення « плинності кадрів » ( перевага I-3). Проте , відсутність при формі І оплати праці додаткового опера - тивного ( наприклад , щомісячного ) фінансового заохочення співро - бітника за успішну працю значно обмежує стимулювання фахівця до постійного підвищення результативності , зокрема , й до підви - щення якості своєї діяльності ( недолік І -1). Недолік I-1 форми I оп - лати праці є вирішальним щодо неможливості застосування її для оплати праці фахівців , що безпосередньо відповідають за результа - ти продажів на ринку товарів та / або послуг (« персонал , що про - дає »), а отже , закономірно розраховують на , принаймні , щомісячне чи щоквартальне заохочення за успішні продажі . Водночас , до відносного недоліку форми I оплати праці необхід - но віднеси вимушений суб ' єктивізм бізнесмена у визначенні розмі - ру чистого окладу кожного найманого фахівця , що , на жаль , мо - же бути приводом для балачок ( недолік I-2) усередині компанії на